-
1 брудний
( про гроші тощо) dirty, foul, ( про вислів тощо) gross, nasty, obscene, vile -
2 непристойний
( про вислів тощо) foul, indecent, gross, improper, obnoxious, ( про мовлення тощо) obscene, offensive, ( про поведінку) poor -
3 foul
1) брудний, непристойний ( про вислів тощо); безчесний, морально зіпсований, підлий, ниций ( про мотив тощо); огидний; зрадницький2) заплутувати ( сліди)•- foul crime
- foul expression
- foul expressions
- foul language
- foul motive
- foul play
- foul receipt
- foul the trail -
4 obscene
брудний ( про вислів тощо), непристойний ( про мовлення тощо), порнографічний; хуліганський- obscene article
- obscene book
- obscene literature
- obscene material
- obscene materials
- obscene matter
- obscene matter
- obscene phone calls
- obscene pictures
- obscene prints
- obscene publication
- Obscene Publications Act -
5 gross
серйозний, тяжкий (про злочин, порушення); непристойний, брудний ( про вислів тощо); сумарний- gross average
- gross carelessness
- gross charter
- gross dereliction of duty
- gross error
- gross estate
- gross estate of decedent
- gross family income
- gross human rights abuse
- gross income
- gross indecency
- gross injustice
- gross insult
- gross loss
- gross misconduct
- gross negligence
- gross violation
- gross violation of the law -
6 nasty
небезпечний; який загрожує; брудний ( про вислів тощо) -
7 amphibological
adj1) двозначний (вислів тощо)2) що ухиляється (від прямої відповіді)* * *aдвозначний (звич. про пропозицію, фразу); який ухиляється ( від прямої відповіді) -
8 pointed
['pɔɪntɪd]adj1) шпиля́стий2) го́стрий, заго́стрений3) ущи́пливий уї́дливий; крити́чний ( про зауваження)4) підкре́слений; цілко́м очеви́дний5) спрямо́ваний про́ти ( про вислів тощо)6) наці́лений, наве́дений ( про зброю) -
9 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
10 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
11 національна ідея
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ - вислів, що позначає: а) важливу для суспільства ідею будь-якого змісту, щодо якої існує згода більшості громадян, або принаймні таку, що здатна одержати підтримку більшості громадян; в обох випадках цю ідею вважають такою, що сприяє громадянському єднанню; 6) ідею нації; в) особливості національної свідомості, що знаходять свій вияв в уявленнях про національний ідеал, призначення нації, її місію, мету, мрію тощо. Значення вислову "Н.і." залежить від того, як розуміють націю - тобто, які із об'єднувальних чинників (економічні, правові, політичні, культурні, релігійні) вважають суттєвими стосовно саме даної нації. Учасники дискусій щодо того, що має означати Н.і., часто у принципі не можуть дійти згоди, позаяк значення цього вислову береться у відриві від поняття нації, яке є тут під ставовим, оскільки спирається на довготривалу інтелектуальну традицію з'ясування його змісту. Зокрема, якщо висловом "Н.і." позначають будь-яку ідею, здатну об'єднати громадян даної держави, то таку ідею можуть розуміти і так, що її здійснення аж ніяк не означатиме утвердження даної нації. Це маємо у випадку, коли Н.і. зводять до досягнення відповідного рівня добробуту, соціальної справедливості, правової демократії тощо, оскільки ці цілі не обов'язково передбачають утвердження культурної самобутності (яка є суттєвою ознакою будь-якої нації). Вислів "Н.і." переважно використовують в публіцистичному та політичному мовленні; у наукових дослідженнях націй та етносів його іноді використовують для позначення особливостей національної свідомості в її свідомому формулюванні - як ідеї нації, національного ідеалу або міфу, призначення нації тощо.В. Лісовий -
12 політика
ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).В. Лісовий -
13 tout
1. n1) особа, яка настирливо пропонує свій товар; комівояжерbusiness tout — комісіонер, маклер
2) закликальник; людина, що закликає клієнтів у готель (картярський дім тощо)3) людина, що дістає і продає відомості про коней перед перегонами (тж racing tout)4) розм. навідникtout court — фр. просто, коротко
tout ensemble — фр. загальне враження
2. v1) нав'язувати товар2) зазивати покупців3) розм. настирливо вихваляти (рекламувати)4) амер. агітувати за кандидата5) діставати (з корисливою метою) відомості про скакових коней6) розм. шпигувати* * *I n1) людина, що посилено пропонує свій товар; комівояжерbusiness tout — комісіонер, маклер; чоловік, зазивающвй клієнтів в готель, гральний будинок, зазивала
2) людина, що добуває та продає відомості про коней перед скачками; "жучок" ( racing tout)3) cл. навідник; акт висліджування, видивляютьсяII vto tout for customers — нав'язувати товар покупцям; зазивати покупців
2) посилено розхвалювати, рекламуватиtouted as the best fighting unit in the army — розрекламований як кращий бойовий підрозділ армії; aмep. агітувати за кандидата
3) здобувати ( у корисливих цілях) відомості про коней на скачках4) cл. шпіонити, видивлятися, висліджувати -
14 контекст
КОНТЕКСТ - у найширшому значенні - сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. У випадку словесних знаків (будь-яких висловів та текстів) розрізняють лінгвістичний та позалінгвістичний (ситуативний) К. Лінгвістичний К. - це текст, який оточує будь-який вислів (слово, фразу, частину тексту), що впливає на значення даного вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то і таке значення, то мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвістичний (ситуативний) К. - це сукупність деяких обставин, від яких залежить значення деякого вислову чи тексту. Сьогодні до цих обставин відносять різного роду неартикульовані передумови, традиції, конвенції, мову тощо Ж. ест, як деякий знак, набуває значення тільки з урахуванням сукупності обставин (ситуації), за яких хтось вказує на щось. Сенс окремих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв'язку зі зміною суспільно-історичної ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою "вписаністю" в дану суспільно-історичну ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його "деконтекстуалізації" і наступної його "реконтекстуалізації", тобто такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту "працювати" в новій суспільно-історичній ситуації (як цей процес описав Рикер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв'язання теоретичної проблеми не залежить безпосередньо від ситуативного К. (якщо це розв'язання не стає практичною проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теоретична проблема не була розв'язана, це оцінюють як досягнення Р. озв'язання практичної проблеми суворо прив'язане до певної практичної ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв'язання практичної проблеми часто означає нерозв'язання проблеми взагалі Щ. оправда, різні практичні завдання мають неоднаковий "запас" часу для свого розв'язання: широкомасштабні суспільні реформи, як правило, розраховані на деяку історичну перспективу, тобто на ширший діапазон часу (одначе зволікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх потім важко компенсувати). Увага філософів до К. зросла у зв'язку з т. зв. лінгвістичним поворотом у філософії та інтенсивним розвитком семіотичних досліджень. Сьогодні загальноприйнятим стало поняття контекстуального визначення терміна (на відміну від класичних способів визначення), впроваджене почасти завдяки операціоналізму. У філософії XX ст. з'явився особливий напрям під назвою "контекстуалізм", який визнає вирішальну роль лінгвістичного, суспільно-історичного та культурного К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.В. Лісовий -
15 смисл
I СМИСЛ - 1) Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об'єктивного світу в процесі його духовно-практичного освоєння, і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури, в ієрархії суспільних цінностей Х. арактеризуючи суспільні властивості речей, С. наголошує їх місце у житті людини, вказує на їхнє суспільно-історичне призначення. В цьому розумінні говорять про С. буття, С. праці, С. життя тощо. В ідеалістичній філософії, зокрема екзистенціалізмі, С. часто набирає містичного значення. 2) Характеристика виразів природних, спеціальних наукових і штучних мов, яка визначає правомірність вживання цих виразів у межах даної конкретної мови. Напр., у межах мови квантової механіки правомірний вираз: "Електрон має імпульс", але неправомірний: "Електрон має руки". Тому перше висловлювання має С. (є смисловим), а друге не має С. (є неосмисленим, безглуздим). Критерієм осмисленості виразів служать закони функціювання мов, зокрема для природної мови - правила граматики. Слід відрізняти неосмислений вислів від хибного. Ця осмисленість виявляється в тому, що хибне висловлювання є осмисленим і його заперечення дає істинне висловлювання, а заперечення безглуздого - завжди дає безглуздий вислів; 3) одна з ознак імені, що характеризує його зміст. У цьому розумінні С. називають усе, що можна зрозуміти, коли поняття засвоєне. В математичній логіці більш спеціалізованим поняттям С. є концепт.[br]II див. значення і смисл -
16 tracing
стеження, висліджування, вистежування; розшук (особл. тих, хто зник без вісті тощо); відшукування і витребування своїх речей; розшук осіб, які зникли без вісті; трасологія -
17 влучний
1) well-aimed; ( про стрільбу) accurateвлучний вогонь військ. — adjusted fire
2) (про вислів, цитату, переклад тощо) neat, good, apt, felicitous -
18 common
1. n1) земля громади; вигін громади2) (міська) громада4) необгороджена необроблена земля2. adj1) загальний, спільний2) громадський, общинний; публічний3) поширений, загальновідомий; загальноприйнятий4) звичайний; простий, елементарний5) мат. простий6) грубий, вульгарний, банальний7) грам. загальнийcommon school — амер. початкова школа
in common — спільно, разом
out of the common — неабиякий, незвичайний
common pleas — юр. суперечки між приватними особами
Common Prayer Book — церк. спільний молитовник
* * *I n1) общинна земля; общинний вигін2) icт. ( міська) громада3) право на громадське користування ( землею); право на спільне користування ( чим-небудь)4) неогороджена, невикористана земля5)II ain common — спільно; ( with) подібно ( до чого-небудь)
1) загальний; спільний (нaпp., про інтереси); спільний, який має спільне походження або джерело2) суспільний, громадський, общинний, публічний3) широко розповсюджений, поширений; загальновідомий, загальноприйнятий; звичайний, звичаєвий, простийcommon species — бioл. звичайний вид
4) мaт. простий5) грубий, вульгарний; простонародний; простий, грубо зроблений; простуватий6) гpaм. загальний7) мaт. спільний -
19 euphemistic
adj лінгв.1) евфемістичний2) пом'якшений, більш пристойний (про вислів, слово тощо)* * *[juːfi'mistik]= euphemistical; aстил. евфемістичний; пом'якшений, більш пристойний, прийнятний (про вираз, слово) -
20 euphemistical
adj лінгв.1) евфемістичний2) пом'якшений, більш пристойний (про вислів, слово тощо)* * *
- 1
- 2
См. также в других словарях:
орієнталізм — у, ч. 1) Вивчення історії, мови, культури народів Сходу; захоплення Сходом. 2) Орієнтальний характер чого небудь. || Використання мотивів і стилістичних прийомів східного мистецтва, а також історії, сюжетів східного побуту в культурах… … Український тлумачний словник
сербізм — у, ч. Слово, зворот, вислів тощо, запозичені з сербсьої мови або утворені за її зразком іншою мовою … Український тлумачний словник
крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… … Український тлумачний словник
текст — у, ч. 1) Відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам ятка тощо. || Папір із написаними на ньому авторськими словами. 2) Зміст певного словесного твору. || Словесна частина альбомів, ілюстрованих видань. || Слова… … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
термін — I у, ч. 1) Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого небудь; строк. Термін кредиту. •• Гаранті/йний те/рмін інтервал часу, протягом якого виробник гарантує та забезпечує виконання затверджених вимог до виробу за умови дотримання… … Український тлумачний словник
фраза — и, ж. 1) лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. 2) Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. 3) Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність… … Український тлумачний словник
перекладати — I = перекласти 1) (з чого в що з чиїх н. рук, з руки в руку), переймати, перейняти 2) (на кого що змушувати кого н. брати на себе певні обов язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); складати, скласти, скидати, скинути (на кого свої … Словник синонімів української мови
виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… … Український тлумачний словник
декларація — ї, ж. 1) Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з їздом і т. ін. яких небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені. •• Ми/тна деклара/ція заява особи до митниці про кількість вантажу, його… … Український тлумачний словник
кодло — а, с. 1) зневажл. Рідня, нащадки. || перен. Про злочинне оточення. •• Відьо/мське (ді/дькове і т. ін.) ко/дло грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). 2) фам. Рід, плем я … Український тлумачний словник